Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Постанова КМУ № 800 від 21.08.2019 року. Детальніше
Зміст діяльності керівника закладу освіти під час атестаційного періоду. Детальніше
Постанова КМУ від 23 грудня 2015 р. № 1109 Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння. Детальніше
Наказ ДОН від 10.09.18 №395 «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2018/2019 навчальному році». Завантажити
Порядок заповнення атестаційних листів. Завантажити
Наказ ДОН від 03.05.18 № 213 «Про присвоєння категорій, педагогічних звань та відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», педагогічним званням педагогам області. Завантажити
Наказ ДОН від 18.09.2017 № 405 «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2017//2018 навчальному році». Завантажити
Наказ ДОН від 22.06.2017 № 321 «Про підсумки проведення атестації педагогічних працівників у 2016/2017 навчальному році». Завантажити
Наказ ДОН від 03.05.2017 № 224 «Про присвоєння категорій, педагогічних звань та відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», педагогічним званням педагогам області». Завантажити
|
Атестація педагогічних працівників: крок за кроком |
|
Алгоритм проведення атестації Детальніше Двадцятого грудня 2011 року наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1473 було внесено Зміни до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. № 930 (далі — Типове положення). Заступник директора має досконало знати і правильно розуміти норми цього положення, адже саме від його компетентності в атестаційних питаннях залежить успішність атестаційних заходів і, як результат, обґрунтованість ухвалених рішень. Щоб правильно організувати атестацію педагогічних працівників у вашій школі, пропонуємо крок за кроком розглянути дії заступника директора ЗНЗ під час підготовки до атестації та її проведення. Крок 1. Створюємо шкільну атестаційну комісію До 20 вересня керівник навчального закладу має ухвалити наказ про створення шкільної атестаційної комісії, яка у системі атестаційних комісій є комісією І рівня. Склад атестаційної комісії слід обговорити на спільному засіданні педагогічної ради та первинної профспілкової організації. Зазвичай до атестаційної комісії входять найбільш кваліфіковані та досвідчені педагогічні працівники навчального закладу, які користуються авторитетом серед колег, а також представники профспілкового комітету. Крім зазначених осіб, до складу атестаційної комісії можуть входити працівники методичних і психологічних служб, представники наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою). У разі, якщо у навчальному закладі працює менше 15 педагогічних працівників, то їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями II рівня. Крок 2. Складаємо та подаємо до атестаційної комісії списки осіб, які підлягають черговій атестації До 10 жовтня адміністрації навчального закладу слід скласти та подати до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Відповідно до пункту 3.1. Типового положення цей обов’язок покладено на керівника навчального закладу, який має вести облік осіб, які підлягають черговій атестації. Зверніть увагу! Такий облік можна вести у спеціальному журналі, в який заносять дані про проходження курсів підвищення кваліфікації, строки атестації педагогічних працівників, результати попередніх атестацій тощо. Крок 3. Направляємо подання про позачергову атестацію Подання про позачергову атестацію педагогічних працівників, які заслуговують на присвоєння педагогічних звань та більш високих кваліфікаційних категорій, а також подання про позачергову атестацію працівників, які через неналежне ставлення до виконання посадових обов’язків істотно знизили показники професійної діяльності, керівник навчального закладу або педагогічна рада має направити до атестаційної комісії до 10 жовтня. У поданні слід вказати причину проходження педагогічним працівником позачергової атестації. Зверніть увагу! Перш ніж направляти подання про позачергову атестацію педагогічного працівника до атестаційної комісії, його слід розглянути на засіданні педагогічної ради. Протокол засідання педагогічної ради можна додати до подання керівника навчального закладу. Крок 4. Вивчаємо професійну діяльність педагогічного працівника у міжатестаційний період Вивчати професійну діяльність педагогічного працівника у міжатестаційний період потрібно організовано та без відволікання його від виконання професійних обов’язків. Тому атестаційній комісії доцільно скласти і затвердити план вивчення професійної діяльності педагогічного працівника та ознайомити його з цим планом. Визначати рівень сформованості умінь і навичок педагогічного працівника, який атестується, атестаційна комісія має виважено та з дотриманням норм службової етики. Об’єктивність рішень атестаційної комісії школи багато у чому залежить від правильної організації внутрішньошкільного контролю. Томуслід враховувати його результати, зокрема: • дані, отримані під час відвідування уроків та позакласних заходів педагогічного працівника, який атестується; • результати зрізів знань; • результати підсумкового оцінювання знань учнів; • вивчення класних журналів, зошитів та щоденників учнів тощо. Крім того, для оцінювання роботи педагогічного працівника у міжатестаційний період необхідно враховувати його участь: • у професійних і творчих конкурсах, олімпіадах та оглядах; • у роботі творчих професійних майстерень; • у методичних об’єднаннях та інших фахових співтовариствах. Якщо педагогічний працівник посів призове місце за результатами участі у певних заходах чи отримав інші відзнаки, це також слід врахувати при оцінюванні його професійної діяльності. Нерідко атестація асоціюється у педагогічних працівників з написанням різноманітних звітів, підготовкою гучних презентацій, зібранням громіздких папок з планами уроків, методичними розробками, сценаріями виховних заходів, альбомів зі світлинами і навіть відеозаписів уроків. Причому, як свідчить практика, у багатьох навчальних закладах такий обов’язок часто має формальний характер: члени атестаційної комісії ці матеріали розглядають не завжди. Слід зазначити, що Типове положення не надає права атестаційним комісіям вимагати у педагогічного працівника матеріали про його роботу. Водночас пунктом 3.6. Типового положення встановлено, що педагогічний працівник за власною ініціативою може подавати до атестаційної комісії матеріали, які підтверджують його професійний рівень та належне виконання посадових обов’язків. Крок 5. Оформлюємо характеристику Пунктом 3.4. Типового положення визначено, що до 1 березня керівник навчального закладу подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. Ця характеристика має містити: • оцінку виконання педагогічним працівником його посадових обов’язків; • відомості про професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості педагогічного працівника; • дані про участь у роботі методичних об’єднань; • інформацію про виконання педагогічним працівником рекомендацій, наданих рішенням попередньої атестаційної комісії. Характеристика має бути неупередженою, об’єктивною, містити лише достовірні та перевірені дані. У деяких навчальних закладах характеристики для атестаційної комісії розглядають і схвалюють на засіданнях педагогічної ради закладу Педагогічний працівник не пізніше ніж за десять днів до проведення атестації має під підпис ознайомитися з характеристикою. Якщо педагогічний працівник не згодний зі своєю характеристикою, він може у письмовій формі подати зауваження до неї на розгляд атестаційної комісії. Крок 6. Ухвалюємо рішення за результатами атестації Шкільна атестаційна комісія за результатами атестації має право ухвалювати такі рішення: • педагогічний працівник відповідає займаній посаді; • присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії»; • педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії»; • порушити клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та/або педагогічного звання; • про відповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та/або відповідність працівника раніше присвоєному педагогічному званню; • педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією; • педагогічний працівник не відповідає займаній посаді. На етапі ухвалення рішення атестаційна комісія може зіткнутися з певними труднощами. Як свідчить досвід, найчастіше вони виникають при невідповідності педагогічного працівника займаній посаді, атестації молодого спеціаліста або у разі, якщо педагогічний працівник не з’явився на засідання атестаційної комісії. Зверніть увагу! Атестація молодого спеціаліста Нерідко керівники навчальних закладів вважають, що першою категорією, яку слід присвоювати молодому спеціалісту за результатами атестації, має бути кваліфікаційна категорія «спеціаліст». При цьому вони посилаються на Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 632, відповідно до якого найменшою є кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Однак відповідно до пункту 4.3. Типового положення цю кваліфікаційну категорію молодому спеціалісту мають встановити при прийомі на роботу, оскільки здобуття повної вищої педагогічної освіти дає йому право на отримання кваліфікаційної категорії «спеціаліст» як такому, що здобув кваліфікацію, достатню для здійснення професійної діяльності. Зверніть увагу! Невідповідність займаній посаді До першої атестації, яку проводять зазвичай через два роки після початку педагогічної діяльності молодого спеціаліста, оплата праці йому здійснюється саме за кваліфікаційною категорією «спеціаліст», а за результатами першої атестації йому присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії». При ухваленні атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, керівник навчального закладу має запропонувати йому роботу на посаді, яка відповідає його кваліфікації. Якщо така посада є і вона вакантна, але працівник не бажає працювати на ній, йому слід відмовитися від цієї посади у письмовій формі. У разі, якщо посади, на яку можна перевести працівника, у навчальному закладі немає або якщо педагогічний працівник відмовляється від запропонованої посади, слід видати наказ про розірвання трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-УІІІ (із змінами, далі — КЗпП). При цьому адміністрація навчального закладу та керівництво місцевого відділу освіти має неухильно дотримуватися вимог законодавства про працю, які регламентують порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також пам’ятати про обмеження при звільненні деяких категорій працівників. Зокрема, при розірванні трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілкового комітету на звільнення працівника. Відповідно до статті 43 КЗпП звільнити педагогічного працівника можна не пізніше ніж через місяць з дня її отримання. Крім того, слід дотримуватися порядку і строків підготовки та видання наказу про звільнення. Відповідно до роз’яснення, яке міститься у постанові пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9, висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Тобто у суді розглядатимуть не лише документи, надані атестаційною комісією школи, а й документи, надані педагогічним працівником, якого звільнено, зокрема свідчення про необ’єктивне ставлення до нього членів атестаційної комісії та керівництва навчального закладу. Тому атестаційна комісія та адміністрація навчального закладу не повинні допускати навіть найдрібніших порушень при проведенні атестації. Оформлюючи документацію на педагогічного працівника, якого визнано таким, що не відповідає займаній посаді, слід особливу увагу приділити складанню протоколу засідання атестаційної комісії та заповненню атестаційного листа. Слід зазначити, що звільняти педагогічного працівника через його невідповідність посаді потрібно лише у крайньому разі — якщо залишити на посаді, яку він обіймає, дійсно неможливо, а іншої посади, на якій він міг би працювати, у навчальному закладі немає. Власник або уповноважений ним орган може на підставі рішення атестаційної комісії перевести педагогічного працівника на іншу роботу або розірвати з ним трудовий договір у строк не більше двох місяців з дня атестації. Наказ про розірвання трудового договору або переведення педагогічного працівника за його згодою на іншу посаду через невідповідність займаній посаді слід видавати лише після розгляду атестаційною комісією вищого рівня поданої педагогічним працівником апеляції. Недотримання цих правил може стати причиною поновлення педагогічного працівника на посаді з виплатою йому заробітної плати за час вимушеного прогулу. Атестація у разі відсутності педагогічного працівника Незважаючи на те, що у 95% випадків засідання атестаційної комісії І рівня проходять у присутності педагогічних працівників, суперечки з приводу атестації педагогічних працівників за їх відсутності тривають. Відомі випадки, коли ухвалення комісією рішення за відсутності працівника було причиною скасування цього рішення судом або атестаційною комісією вищого рівня. Тому атестаційна комісія у кожному конкретному випадку має вирішувати: чи атестувати особу, яка не з’явилася на засідання. При цьому членам комісії слід з’ясувати причину неявки, встановити, чи був працівник належно повідомлений про час і місце проведення засідання атестаційної комісії. Якщо педагогічний працівник не з’явився з поважної причини, атестаційна комісія має право ухвалити рішення про проведення атестації без його участі. Водночас рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді або про його невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії атестаційна комісія не може ухвалювати за відсутності цього педагогічного працівника. У таких випадках слід перенести засідання комісії на інший день. Якщо педагогічний працівник навмисно не з’являється на засідання атестаційної комісії, вона може ухвалити рішення про проведення атестації за відсутності такого працівника. Це рішення слід аргументувати у протоколі засідання атестаційної комісії. Крок 7. Оформлюємо протокол засідання атестаційної комісії Під час засідання атестаційної комісії слід вести протокол. Вимоги до нього визначені пунктом 3.7. Типового положення. Правильно оформлений протокол є документом, що підтверджує правомірність ухваленого рішення у разі його апеляційного оскарження у комісії вищого рівня чи у суді. Зокрема, під час судового розгляду справи за скаргою на рішення атестаційної комісії зазвичай вимагають усі атестаційні матеріали на педагогічного працівника, у тому числі й протокол засідання атестаційної комісії. Неправильне оформлення протоколів може бути підставою скасування рішень атестаційних комісій судом. У протоколі слід вказати дату, час і місце проведення засідання; номер протоколу; порядок денний; прізвища присутніх на засіданні членів атестаційної комісії; прізвище та посаду педагогічного працівника, який атестується. Крім того, у протоколі викладають: • стислий зміст заяв та клопотань членів комісії, педагогічного працівника, який атестується, та інших присутніх на засіданні осіб; • встановлені під час засідання обставини і факти, що впливають на ухвалення певного рішення; • дані про результати голосування; • сутність ухваленого комісією рішення. Протокол підписують усі присутні на засіданні члени атестаційної комісії. Зверніть увагу! До протоколу можна долучити подані з власної ініціативи педагогічного працівника матеріали, що підтверджують належне виконання ним професійних обов’язків, а також викладені у письмовій формі зауваження і пропозиції членів комісії щодо ухваленого рішення. Ведення протоколу засідання атестаційної комісії покладається на секретаря або спеціально призначену особу зі складу атестаційної комісії. Оформлювати протокол можна у рукописному вигляді або друкувати його відповідно до записів, зроблених під час засідання комісії. Протоколи можна оформлювати й у книзі протоколів засідань атестаційної комісії. Ця книга повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника закладу (органу управління освітою), скріпленим печаткою. Протоколи у хронологічному порядку підшиваються, скріплюються печаткою навчального закладу і зберігаються разом з атестаційними матеріалами педагогічних працівників. Крок 8. Підбиваємо підсумки атестації У п’ятиденний строк після ухвалення рішення атестаційною комісією керівник навчального закладу видає наказ про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання. Наказ у триденний строк потрібно довести до відома педагогічного працівника під підпис та подати до бухгалтерії для нарахування йому заробітної плати. Записи про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційних категорій та педагогічних звань можна вносити до його трудової книжки. Підбиваючи підсумки, слід проаналізувати дотримання порядку атестації, з’ясувати причини непорозумінь та допущених помилок. Результати атестації, як правило, обговорюють на засіданні педагогічної ради. Зазвичай під час цього засідання розробляють заходи, спрямовані на усунення недоліків, виявлених в організації роботи атестаційної комісії, а також професійній діяльності педагогічних працівників, які атестувалися. |
З а п и т а н н я. Що таке атестація педагогічних працівників?
В і д п о в і д ь. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
З а п и т а н н я. Якими документами передбачено обов’язковість атестації педагогічних працівників?
В і д п о в і д ь. Обовязковість атестації педагогічних працівників України передбачена п.4 ст. 54 Закону України «Про освіту», ст.. 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту», ст. 27 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 25 Закону України «Про позашкільну освіту», ст. 32 Закону України «Про дошкільну освіту», ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» (для педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації).
З а п и т а н н я. Якими нормативними документами регламентується нині атестація педагогічних працівників?
В і д п о в і д ь. Атестація педагогічних працівників нині регламентується Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. № 930 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. за № 1255/18550 (із змінами та доповненнями). Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням собливостей і специфіки їх роботи.
З а п и т а н н я. Які гарантії встановлено державою для педагогічних працівників, які направляються на підвищення кваліфікації?
В і д п о в і д ь. Відповідно ст. 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним працівникам підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 659 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» встановлені такі мінімальні державні гарантії для педагогічних працівників:
а) збереження середньої заробітної плати за основним місцемроботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;
б) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
в) виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.
З а п и т а н н я. Чи може педагогічний працівник відмовитись від чергової атестації?
В і д п о в і д ь. Ні, не може. Статтею 27 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Такі ж вимоги щодо обов’язковості атестації містяться у Законах «Про дошкільну освіту» (ст. 32), «Про професійно-технічну освіту» (ст. 45), «Про позашкільну освіту» (ст. 25), «Про вищу освіту» (ст. 48). Пунктом 1.5. Типового положення також визначено, що атестація педагогічних працівників є обов’язковою.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Типового положення, керівник закладу щорічно до 10 жовтня подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Атестаційна комісія затверджує ці списки та визначає графік проведення атестації працівників. З огляду на викладене, згода педагогічного працівника для проходження чергової атестації не потрібна.
Водночас, пунктами 3.15 та 3.16 Типового положення передбачено випадки, коли атестація може бути перенесена або відстрочена. Зокрема, атестація працівника може бути перенесена на один рік у разі його тривалої непрацездатності або при переході у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання.
З а п и т а н н я. Чи повинен педагогічний працівник подавати заяву до атестаційної комісії для проходження чергової атестації?
В і д п о в і д ь. Ні, не повинен. Відповідно до пункту 3.1 Типового положення, керівник закладу щорічно до 10 жовтня подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.
Подавати заяву до атестаційної комісії педагог може у таких випадках:
для позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) (п.1.8. Типового положення);
якщо він, включений до списку осіб, які підлягають черговій атестації, то має право подати до атестаційної комісії заяву про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) (абзац 2 п. 3.1. Типового положення).
у разі необхідності перенесення строку атестації (п. 3.1. Типового положення).
З а п и т а н н я. Чи зобов’язаний педагогічний працівник подавати на розгляд атестаційної комісії друковані праці, папки з досвідом роботи, мультимедійні презентації тощо?
В і д п о в і д ь. Ні, не зобов’язаний. Типове положення про атестацію не містить вимоги про необхідність підготовки педагогом друкованих праць, папок з досвідом роботи, мультимедійних презентацій тощо. Педагогічний працівник тільки за власною ініціативою має право на засіданні атестаційної комісії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності (п. 3.6. Типового положення)
Відповідно до п. 5.2. Типового положення необхідністьнаявності власних методичних розробок, які пройшли апробацію та схвалені
науково-методичними установами або професійними об'єднаннями
викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II
рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, передбачено для педагогів, які претендують на присвоєння педагогічного звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний
психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник
гуртка-методист".
З а п и т а н н я. Які вимоги до присвоєння педагогічного звання «старший учитель»? Чи потрібно мати для цього друковані роботи? Чи може атестаційна комісія відмовити в присвоєнні цього звання, мотивуючи їх відсутністю?
В і д п о в і д ь. Відповідно до пункту 5.3 Типового положення, педагогічне звання «старший учитель» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.
У Типовому положенні не міститься вимоги про необхідність підготовки претендентом на присвоєння педагогічного звання «старший учитель» друкованих праць з теорії та методики організації навчально-виховного процесу або з інших питань.
Необхідно враховувати також, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу.
З а п и т а н н я. Чи повинні учителі (викладачі), які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист» («викладач-методист») готувати кожні п’ять років нові методичні розробки?
В і д п о в і д ь. Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі. Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення визначено, що педагогічні звання «учитель-методист», «викладач-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.
Вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто, атестаційною комісією при атестації вчителя, який має педагогічне звання «учитель-методист» і у міжатестаційний період не підготував нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.
З а п и т а н н я. Чи може педагогічний працівник атестуватися за двома посадами одночасно: педагог організатор та вчитель математики? Як оформити атестаційний лист у такому порядку?
В і д п о в і д ь. Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Атестація педагогічних працівників здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Педагогічний працівник, який у рік чергової атестації суміщає педагогічні посади, тобто поряд з своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою педагогічною посадою, проходить атестацію з кожної із займаних посад.
Типовим положенням передбачено також, що за заявою працівника або за поданням керівника чи педагогічної ради начального закладу може проводитися позачергова атестація. Тобто, атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися, як одночасно, так і в різні терміни.
Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно.
На педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
З а п и т а н н я. Чи зберігається кваліфікаційна категорія за вчителем, який переходить на іншу педагогічну посаду? Якщо так, то на який термін? На яку категорію можна претендувати при наступній атестації?
В і д п о в і д ь. Відповідно до пункту 3.22 Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. Така норма застосовується з дня набрання чинності змін до Типовогоположення, тобто з 23 січня2012року.
Під час наступної чергової атестації атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність кваліфікаційній категорії, яку працівник мав за результатами попередньої атестації, про зниження кваліфікаційної категорії або про підвищення кваліфікаційної категорії. Головним критерієм при цьому має бути відповідність працівникам вимогам, встановленим пунктами 4.3. – 4.6. Типового положення.
З а п и т а н н я. Чи має право атестаційна комісія навчального закладу встановити 9 тарифний розряд педагогічному працівнику, який має середню спеціальну освіту (закінчив педагогічне училище до введення в дію Закону України «Про освіту» за спеціальністю «початкове навчання»)?
Статтею 39 Основ Законодавства Союзу РСР та союзних республік про народну освіту (в редакції Закону СРСР від 27.11.1985) встановлено, що середня спеціальна освіта отримується у технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених в установленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про вищу освіту» від 05 березня 2002 р. № 2984-ІІІ (із змінами) (далі – Закон), училища та технікуми віднесено до вищих навчальних закладів першого рівня акредитації, у яких здійснюється підготовка за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Статтею 7 Закону визначено, що неповна вища освіта відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню молодшого спеціаліста. Тобто, середня спеціальна освіта, здобута в училищах і технікумах на території СРСР, прирівнюється до неповної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Пунктом 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників встановлено, що педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
Відповідно до Схеми тарифних розрядів посад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, наведеної у додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 р. № 557 (із змінами), фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України «Про освіту» — середньої спеціальної освіти), установлюється 8 тарифний розряд.
Отже, якщо педагогічний працівник має середню спеціальну освіту, йому може бути встановлений 9 тарифний розряд.
З а п и т а н н я. Чи обов’язкове дотримання послідовності у встановлення тарифних розрядів керівникам гуртків?
В і д п о в і д ь. Типове положення не містить вимоги про послідовність у присвоєнні тарифних розрядів.
Відповідно до пункту 4.11. Типового положення, при встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
З а п и т а н н я. Які курси має пройти вчитель, який викладає кілька навчальних дисциплін, зокрема математику, фізику та інформатику. За дипломом: вчитель математики. Чи поширюється кваліфікаційна категорія на педагогічне навантаження вчителя, який викладає предмети варіативної складової змісту загальної середньої освіти?
Вчитель, який викладає два або більше навчальні предмети (дисципліни) має атестуватися з предмета (предметів), який він викладає за спеціальністю. Присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія буде поширюватися на все педагогічне навантаження вчителя, якщо він пройшов курси підвищення кваліфікації з навчальних дисциплін інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, які він викладає, як це передбачено пунктом 3.20 Типового положення.
Якщо вчитель, окрім предмета за спеціальністю,викладає навчальні дисципліни варіативної складової, присвоєна кваліфікаційна категорія також поширюється на це педагогічне навантаження. При цьомуТиповим положенням не передбачено вимоги щодо проходження курсів підвищення кваліфікації з цих навчальних дисциплін.
Вчитель математики, який крім математики викладає інформатику та фізику, має проходити підвищення кваліфікації з цих трьох навчальних дисциплін.
Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 доручено Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, закладам післядипломної педагогічної освіти забезпечити підвищення кваліфікації вчителів та викладачів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, за інтегрованими програмами.
З а п и т а н н я. Як атестується методист районного (міського) методичного кабінету з психологічної служби, якщо він за сумісництвом працює практичним психологом загальноосвітнього навчального закладу? Комісія якого рівня у такому випадку приймає рішення про присвоєння практичному психологу навчального закладу педагогічного звання «практичний психолог-методист»?
Відповідно до пункту 2.13 Типового положення, методисти районних (міських) методичних кабінетів з психологічної служби атестуються на відповідність займаній посаді та на присвоєння кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» атестаційними комісіями районних (міських) відділів освіти.
Питання про присвоєння методисту районного (міського) методичного кабінету з психологічної служби кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» розглядається атестаційною комісією районного (міського) відділу освіти та у разі позитивного розгляду цього питання, порушується клопотання перед атестаційною комісією управління освіти і науки облдержадміністрації про присвоєння (відповідність раніше присвоєній) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».
Пунктом 3.18 Типового положення визначено, що педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом, атестуються на загальних підставах. Тобто, якщо крім посади методиста Ви обіймаєте посаду практичного психолога навчального закладу, слід атестуватися окремо на кожній з посад. При цьому, практичний психолог навчального закладу атестується за правилами, встановленими для атестації працівників навчальних закладів.
Педагогічне звання «практичний психолог-методист» практичному психологу навчального закладу, відповідно до пункту 2.13 Типового положення, присвоюється атестаційною комісією районного (міського) відділу освіти (комісія ІІ рівня).
З а п и т а н н я. Просимо дати роз'яснення, якими комісіями атестуються практичні психологи системи освіти на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії". Школа-інтернат, де я працюю, підпорядкована Головному управлінню освіти і науки облдержадміністрації.
Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів на відповідність займаній посаді, у тому числі практичних психологів, здійснюється атестаційними комісіями, створеними у навчальних закладах (атестаційні комісії І рівня). У Типовому положенні не передбачено будь-яких винятків при атестації практичних психологів.
Відповідно до пункту 2.12 Типового положення, атестаційні комісії І рівня атестують працівників на відповідність займаній посаді та уповноважені присвоювати (атестувати на відповідність раніше присвоєним) їм кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії».
Питання про присвоєння педагогічному працівнику, у тому числі й практичному психологу, кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» розглядається атестаційною комісією І рівня та у разі позитивного розгляду цього питання, порушується клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня про присвоєння (відповідність раніше присвоєній) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».
Враховуючи, що навчальний заклад,у якому Ви працюєте, підпорядкований Головному управлінню освіти і науки облдержадміністрації, клопотання атестаційної комісії навчального закладу має направлятися до атестаційної комісії Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, тобто до комісії ІІІ рівня.
З а п и т а н н я. Чи правомірно встановили кваліфікаційну категорію «спеціаліст» вчителю математики, який у 2006 році звільнився з роботи у зв’язку з виходом на пенсію, а у вересні 2010 року відновив роботу на посаді вчителя математики. Перед виходом на пенсію мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії».
В і д п о в і д ь. Рішення про встановлення вчителю кваліфікаційної категорії «спеціаліст» є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310, яке було чинним на час повернення вчителя на роботу до школи.
Відповідно до пункту 5.10. Типового положення, педагогічним працівникам, які припинили педагогічну діяльність у зв'язку з виходом на пенсію, у випадках відновлення ними роботи за фахом у навчальних закладах зберігається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, набуті раніше, чинність яких продовжується не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних підставах.
З набранням чинності Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, діє норма (п. 3.17), відповідно до якої, за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.
За таких підстав, при прийомі на роботу у вересні 2010 року вчителю математики мали встановити кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» з наступною атестацією у встановлений Типовим положенням строк.
З а п и т а н н я. Коли набрали чинності Закони України "Про дошкільну освіту", "Про загальну середнюосвіту", "Про професійно-технічнуосвіту", "Про вищу освіту"?
В і д п о в і д ь. Відповідно до п 4.10. Типового положення Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України "Про дошкільну освіту"(прийнятий 11.07.2001 р., набрав чинності 02.08.2001 р.),"Про загальну середнюосвіту"(прийнятий 13.05.1999 р., набрав чинності 23.06.1999 р.), "Про професійно-технічну освіту"(прийнятий 10.02.1998 р., набрав чинності 10.03.1998 р.),"Про вищу освіту" (прийнятий 17.01.2002 р., набрав чинності 05.03.2002 р.)працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.